На думку команди СелПУ, проблема пасажирського забезпечення сіл в Україні давно перестала бути суто транспортною — сьогодні це питання соціальної справедливості й виживання громад. Ситуація, яка склалася у сільських громадах Чернівецької області, є показовою для всієї країни. Щонайменше 16 сіл там не мають регулярного сполучення громадським транспортом. У гірських громадах автобуси або не курсують взагалі, або зникають із розкладів через відмову приватних перевізників обслуговувати нерентабельні маршрути. Висновок простий і тривожний: у багатьох випадках люди залишаються сам на сам зі своїми проблемами, бо ринок не бачить для себе вигоди, а держава — чіткої відповідальності.
«Сьогодні громадський транспорт у селі фактично сприймається як комерційна послуга. Якщо маршрут не дає прибутку, він зникає. Але така логіка на мою думку неприйнятна, коли йдеться про доступ людей до лікарень, шкіл, адміністративних послуг, роботи. Автобус у селі — це не бізнес-опція, а елемент базової інфраструктури, такий самий необхідний, як електрика чи зв’язок. Коли транспорт зникає, село старіє швидше, молодь виїжджає, а громада поступово втрачає перспективу», – заявив лідер Селянської партії Зеновій Холоднюк.
На думку голови апртіїї, необхідно говорити про це прямо: держава має взяти на себе відповідальність за нерентабельні, але соціально необхідні маршрути. Соціальні перевезення повинні фінансуватися з державного та місцевих бюджетів на умовах чіткого й прозорого замовлення, а не залежати від доброї волі приватного перевізника. Пільгові перевезення мають реально компенсуватися, інакше автобус просто не виїжджає на маршрут.
Окрему увагу, на думку лідера СелПУ, слід приділити розвитку комунального транспорту в громадах. «Якщо приватний бізнес не готовий працювати в складних умовах, громада повинна мати інструменти й ресурси, щоб організувати перевезення самостійно. Також варто використовувати гнучкі моделі — зокрема, залучати шкільні автобуси для соціальних рейсів у позанавчальний час, аби люди могли дістатися до лікарні чи райцентру».
Не менш важливими команда СелПУ вважає прозорі конкурси на маршрути та реальний контроль з боку громад. Люди в селах мають право впливати на розклад руху, якість перевезень і відповідальність перевізників. Маршрут не може бути “нічийним” або закритим кулуарним рішенням — він має служити громаді.
«Питання пасажирського забезпечення сільських територій повинно стати частиною національної політики, а не залишатися локальною проблемою окремих громад. Україна починається не з автобанів і столичних проспектів — вона починається з дороги, яка веде до села», – підсумував Зеновій Холоднюк.