Наприкінці березня Міністерство фінансів представило Кабміну головні принципи формування бюджетної політики на 2017 рік.
Процес супроводжувався публікацією прогнозів щодо провідних економічних індикаторів. На думку Міністерства, у 2017 році зростання ВВП України становитиме 3% за інфляції 8% і курсу долара до гривні 27,2 грн за долар. Базовий сценарій,викладений відомством, досить близький риториці НБУ, але це не є гарантією того, що події розвиватимуться саме так, як хочуть у Мінфіні.
Гостра залежність від сировинних ринків
Є два факти, аксіоматичних для української економіки:
1. Економіка України дуже мала в глобальному масштабі та не справляє майже ніякого впливу на загальносвітову. ВВП України за купівельною спроможністю становив приблизно 1,7% від ВВП ЄС, а співвідношення номінально гоВВП нашої країни з ВВП ЄС навряд чи досягало 0,5%. Такі мікромасштаби свідчать, що Україна практично не може впливати не те що на глобальну економіку, але навіть на економіку ЄС.
2. Частка експорту в ВВП України істотно зросла, і, з огляду на обставини, в 2016-2017 роках українська економіка залежатиме від зовнішніх ринків. Водночас внутрішній ринок залишається дуже слабким, і немає жодних факторів, які рухали б його вгору. За підсумками 2015 року експорт становив близько 42% ВВП України. Якщо на сировинних ринках триватимуть тренди лютого-березня 2016 року і розпочнеться другий етап зростання цін на залізорудну сировину, сталь і зернові, це не зможе не надати українській економіці позитивної динаміки. Справедливе й зворотне твердження: якщо ціни підуть униз, то 2017 року ми, ймовірно, не побачимо приросту ВВП в Україні.
Обидва ці факти прив’язують український ВВП до цін на зернові, ЗРС і чорні метали. Якими будуть ці ціни в липні 2017 року – сказати дуже і дуже складно.
Фактори залежності сировинних ринків
Динаміка цін на ринку сировини залежить від безлічі факторів найширшого спектра: від воєнної обстановки до руху ключових ставок ФРС, ЄЦБ і Банку Англії. До них додається традиційний набір специфічних ризиків для кожного ринку: АПК залежить від погодних умов і врожайності в регіоні, металургія – від дій китайської влади тощо. За моїми спостереженнями, нині сировинні ринки найчутливіші до дій центральних банків емітентів резервних валют. Парадокс, але чим нижчий рівень ставок ФРС, ЄЦБ і Банку Англії, тим більше стимулів у інвесторів вивозити капітал на ринки в розвитку та вкладати його у видобуток і переробку сировини.
Як поводитимуться в 2016 та 2017 роках ФРС і ЄЦБ, імовірно, не знають навіть вони самі. Нагадаю, що в США восени відбудуться президентські вибори, отже, в політиці ФРС є невизначеність. Протягом усього другого півріччя 2015 року нас переконували, що час дешевих грошей сплив і сировина тепер не може бути дорогою, але ситуація склалася протилежна. Спочатку Банк Японії ввів негативну ставку, потім ЄЦБ перейшов до нульової ставки, а потім і ФРС відмовилася від ідеї підвищувати ставку. Підсумки першого кварталу 2016 року за глобальним кредитним ринком просто вбивають:
- обсяг глобального ринку синдикованих кредитів просів на 8%;
- ринок високоприбуткових корпоративних облігацій скоротився на 65,2%;
- ринок боргових зобов’язань продуктів сек’юритизації впав на 11-47%.
Ця статистика наочно демонструє, що в економіках США, ЄС та Японії не все добре. Однак якщо ЄС і Японія за це твердження вже “проголосували” своїми ставками, то ФРС на тлі майбутніх виборів ще пручається.
Нульова віра
Я гадаю, до літа Україна отримає позитивний імпульс із сировинних ринків, який може поширитися і на весь 2017 рік. Це допоможе сформувати оптимістичніший сценарій, ніж сьогодні пише Мінфін, який робить прогнози в умовах невизначеності. Але він повинен малювати суспільству якусь “картину світу”, оскільки вже зараз відомству потрібно прикидати бюджет. У подібних випадках зазвичай набуває чинності застереження “за інших рівних умов”, тобто прогноз пишеться з огляду на незмінність зовнішніх чинників, що впливають на макропоказники. При цьому ми бачимо чисто чиновницький підхід: навіть якщо автори адмінпрогнозу вже бачать, що обставини змінюються, вони все одно публікують те, що пораховано на базі старої статистики. Це одна з основних причин, через які в Україні рідко справджуються економічні прогнози влади або МВФ.
За таких умовах бізнесу потрібно ставиться з розумінням до адміністративних прогнозів, але в жодному разі не використовувати їх для бізнес-рішень.
За матеріалами biz.nv.ua