Заробити в селі, не виїжджаючи з нього, тепер з’явилася у мешканців Жукова Бережанського району, що на Тернопільщині. У червні тут відкрили швейне підприємство ТОВ «Мануфактура», яке спеціалізується на пошитті чоловічих сорочок. Наразі тут працює 30 людей, а до кінця року планують збільшити штат до 70. Запланований обсяг виробництва 10 тисяч штук виробів в місяць. Виробництво обладнане високотехнологічним сучасним устаткуванням провідних брендів: швейні машинки із програмним забезпеченням, столи, праски із подачею пари.
– Дрібні підприємства тепер набагато вигідніші, аніж потужні швейні фабрики, – каже Ігор Гаркот, керівник «Мануфактури». – Я маю чималий досвід у цій справі, багато їздив і бачив як працюють швейні цехи у Польщі. Великі підприємства переживають занепад. Річ у тім, що важко знайти замовника на велику партію, приміром, на 5 тис одиниць одного фасону і забезпечити роботою великий штат працівників. Здебільшого замовляють 250-500 одиниць одного виробу. Відтак дрібному підприємству легше втриматися. Середня зарплатня польської кравчині – 400-500 доларів, в нас переважно 200-400. Відверто скажу вам, що можна заробляти і в нас, не їдучи нікуди. Однак так важко працювати вдома як на заробітках у нас чомусь не хочуть.
Ігор Гаркот є власником швейної фабрики «Володекс» у Володимирі-Волинському. Сам – уродженець Бережанщини, тому створити «Мануфактуру» хотів на малій батьківщині.
– «Володекс» теж спеціалізується на пошитті чоловічих сорочок на експорт, – продовжує розмову Ігор Богданович. – На український ринок поступає не більше 5 відсотків нашої продукції. Відкрити ще одне підприємство спонукало мене брак робочої сили. Володимир-Волинський близько до кордону з Польщею, тож усі тікають працювати туди. Для сільського населення Тернопільщини середня зарплатня 6-7 тисяч грн, думаю, доволі пристойна сума.
«Мануфактура» мала бути спільним україно-литовським проектом. Втім іноземні інвестори чомусь лякаються нашого законодавства. Якщо брати підприємство в оренду – то так, вони можливо й би погодилися, а от купувати самим приміщення і вкладати в розвиток гроші, вони не готові. Після тривалих перемовин, вони пасували. Однак я не звик відступати від наміченої цілі. Хочу, щоб українці були затребувані на своїй землі. Бо ж хто як не ми? Провели капітальний ремонт приміщення, влаштували систему опалення на альтернативні види палива, що працівникам було комфортно працювати.
20 кравчинь упродовж двох тижнів стажувалися на фабриці «Володекс», переймали досвід та навики від тамтешніх кравчинь. Висока якість виробів – основна вимога іноземних замовників. Жуківські сорочки будуть шити для Польщі, Швеції та Литви. Контракти з іноземцями «Мануфактура» складатиме напряму, тож про невелике Жуків будуть знати й закордоном.
Джерело: www.tenews.org.ua