Українські супермаркети. Чи треба з ними боротися?
Ми із захопленням сприймаємо відкриття чергового супермаркета. Тепер супермаркети скрізь: у містах великих, містах звичайних та в райцентрах. Кожній вулиці – по супермаркету! Купуй що хочеш і скільки хочеш: ціни нижчі, вибір необмежений, якість на ваше замовлення…
Чиновники, присутні на презентаціях нового супермаркета, на камеру заявляють, що чи не єдиною політикою для них є відкриття цих супермаркетів. Ця „гігантомагазинія” в Україні набула масштабів епідемії.
А між тим у Британії тему супермаркетів сьогодні активно обговорюють політики. І „українського захоплення” там немає. У Британії через супермаркети продають 97% їжі, чотири мережі охоплюють 76%. Дрібні магазинчики, які торгували сільськогосподарською продукцією, зникають.
За американськими даними, зі ста доларів, які витрачаються в маленьких магазинчиках, 68 залишається в місцевій економіці. З квадратного фута площі локальної фірми в місцеву економіку приходить 179 доларів, з мережі – 105 доларів.
Висновок: супермаркети вбивають вільний ринок і міські громади.Супермаркети – класичні приклади того, що було названо тиранією маленьких альтернатив. У цих гігантських магазинах людина позбавлена індивідуальності і веде себе, як у німому кіно. Продавці, висаджені в ряд, вам можуть сказати лише кілька слів: „з вас…”.
Консерватори Британії виступають за незалежний роздрібний сектор. Це коли ти приходиш до крамниці і, вибираючи шматок м’яса, чи зелень, можеш обмінятися з продавцем думками про погоду і політику, поцікавитися, де знайти гарного водопровідника… Там вже зрозуміли, що пора повернутися до людських відносин і в торгівлі.
А тепер до українських реалій. У вересні 2012 року антимонопольний комітет України розпочав розслідування щодо наявності „антиконкурентних узгоджених дій” з боку 15 торгових київських мереж, які представляють чи не весь столичний великий роздріб. Якщо зростання індексу споживчих цін у 2011 і початку 2012 років становило 13,5%, ціни на молочну продукцію, макарони, крупи, соняшникову олію, м’ясо і рибу виросли одразу на 15-60%. Співвласники мереж відкидають звинувачення на свою адресу. Їхній аргумент: ціни підняв виробник. Адже у рітейлерів на „соціальні” продукти обмежена націнка – 10-15%.
У суперечці, хто винен: продавці чи виробники, має розібратися антимонопольний комітет. А споживачі вже програли, тому що супермаркети значно почистили їхні кишені.
Проблеми українських супермаркетів нам добре відомі. Скільки отримують місцеві громади від їхньої діяльності, ніхто не знає. Адже на периферії, як правило, відкриваються філії. Вам – товар, нам – гроші! Тут намагаються продати нам усе, часто невідомої якості та свіжості. А ціновою політикою відбити бажання купувати щось на ринках. Приватні крамнички, у яких продавалася б продукція місцевих фермерів, не заохочуються місцевими чиновниками. Кругом – опт! Кругом посередники, головним з яких є чиновник місцевої адміністрації.
Українці так захопилися походами у величезні магазини, що їм стало байдуже все. Висновок: ми сліпо йдемо туди, звідки британці збираються повертатися.
Українські політики цими процесами, схоже, мало цікавляться. Для них влада – заради влади! Гроші – заради грошей!
Однак ця виборча кампанія до Верховної Ради несподівано проявила нову українську партію „Зелена планета”, яка з-поміж політичних гасел обрала для себе здавалося б звичайні життєві теми: екологію, захист прав споживачів… Те, що нас щоденно оточує, те, чим ми користуємося і споживаємо.
„Партія „Зелена планета” бачить мету в покращенні екології життя, навколишнього середовища, виробництва і екології душі в цілому, – заявив лідер партії Сергій Орєхов. – Нині на політичному олімпі немає партії, яка серед своїх пріоритетів має захист прав споживачів. Ми, представники партії «Зелена планета», маємо взяти на себе відповідальність прийняти на державному рівні кодекс захисту прав споживачів”.
То, все ж таки, можливо, „Зелена планета”, яка йде до виборців з реальними програмами, реалізація яких дозволить нам достойно жити на своїй землі, упередить нашу гонитву в нікуди?
Вибір на нами.
Сергій Юхимчук,
голова Житомирської міської організації
Селянської партії України