Тенета субсидій

Заспокійлива казочка від урядовців про те, що тарифи не вдарять по українцях, поступово перетворюється на кошмар. Адже субсидії, отримання яких гарантував Кабмін на чолі із Гройсманом, не спасуть – кількість звернень за державною допомогою  при сплаті комунальних послуг тільки зростає, а грошей на всіх не вистачить. Більш того, держава вже заборгувала кругленьку суму підприємствам – постачальникам послуг. Саме тому Кабмін вирішив максимально зекономити на населенні, позабувши про свої попередні заяви.

Повернути залишки

У Кабміні ще наприкінці червня розповідали про можливість монетизації невикористаних під час опалювального сезону коштів житлової субсидії.

«Коли людина заощадить на споживанні газу, електроенергії і в кінці опалювального сезону виникне позитивна дельта, ми працюємо над тим, щоб ця позитивна дельта була монетизована», – на початку серпня розповідав віце-прем’єр Павло Розенко.

За словами директора «Інституту міста» Олександра Сергієнка, справжня  монетизація субсидій є єдиним раціональним виходом, адже споживачі, зекономивши ресурс, зможуть залишки витрачати самостійно на все, що забажають: або на заходи енергоефективності, або за потреби на  їжу чи одяг.

«Наразі людям, які отримують субсидії, невигідно економити, адже живих грошей вони не бачать. Доведено, що ті, хто не отримують субсидії, витрачають газу на 40% менше, ніж ті, хто цю допомогу отримує», – пояснив експерт у коментарі «ВВ».

Але радіти монетизації було зарано. 23 серпня уряд під час засідання прийняв постанову «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення». Вона встановлює порядок проведення розрахунків залишків субсидії, які накопичилися на рахунках отримувачів субсидії за опалювальний сезон у зв’язку із споживанням послуг менше за норму.

Завдяки впровадженню цього документа, до держбюджету вдасться повернути понад 10 млрд. грн. У Кабміні обіцяють, що розрахунки здійснюватимуть надавачі послуг, а не споживачі, яким була надана субсидія, але якої вони у руках не тримали.

Експерт громадської організації «Публічний аудит» Володимир Тарчинський розказав «ВВ», що порядок повернення субсидій насправді  передбачений у постанові від 21 жовтня 1995 року № 848, яка регулює порядок отримання субсидій.

«Там було вказано, що якщо людина добровільно не повертає надлишок субсидії, органи, які цей вид допомоги призначали, стягують обраховану суму через суд. Можливо, щоб не затягувати справи у судах, уряд вирішив прийняти окрему постанову. Але у постанові №848  йдеться про надміри субсидій, отриманих особами у разі подання недостовірних даних. В даному  разі уряд, напевне, хоче повернути невикористані гроші, які лежать на рахунках підприємств – постачальників послуг», – уточнив він.

Проте Олександр Сергієнко не виключає, що постачальники послуг змусять населення платити за ці надлишки, надсилаючи платіжки із завищеними сумами.

 «Кабмін не виконує свої ж обіцянки навіть щодо сумнозвісних субсидій. Люди зекономили, але їм ніхто не збирався надати можливість використати для себе залишки. Саме тому й був розроблений цей механізм повернення їх до держбюджету. З іншого боку, це свідчить про те, що уряду явно не вистачає тих коштів, які було виділено із держбюджету на субсидії», – прокоментував «ВВ» нову постанову експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський.

Грошей немає, але ви тримайтеся

В експертному середовищі давно говорить про те, що грошей, запланованих у держбюджеті на житлово-комунальні субсидії для населення, не вистачить. За словами Андрія Павловського, з початку року на таку форму державної допомоги у казні було заплановано 35 млрд. грн., потім уряд порахував і з’ясував, що на субсидії потрібно спрямувати 40 млрд. грн. На наступний рік, згідно із прогнозами Міністерства фінансів, потрібно вже 80 млрд. грн.

«За 7 місяців нинішнього року призначено субсидій на 35 млрд грн., а в бюджеті на цю статтю передбачено всього 40 млрд. грн. До кінця року цих грошей не вистачить, тим більше ще не розпочався опалювальний сезон», –  додав Олександр Сергієнко, пояснивши зацікавленість уряду повертати гроші до казни.

Міністр соціальної політики Андрій Рева ще в липні спрогнозував, що кількість домогосподарств, які отримуватимуть субсидії, зросте із 5,5 до 9 мільйонів (із 15 мільйонів, що існують).  І до цього йде. За даними Держстату, протягом першого півріччя 2016-го за субсидіями звернулось 3659,6 тис. домогосподарств, що на 43,8% більше, ніж у січні-липні 2015р.

Саме тому частішають випадки відмов у наданні державної допомоги при сплаті житлово-комунальних послуг.  За даними Андрія Павловського, зараз у отриманні субсидій відмовляють кожній третій родині.

«У разі відмови у наданні субсидії органи, які її призначають, не повинні пояснювати причину – так виписано нормативно, щоб не можна бути підкопатися. Багатьом споживачам не відмовляють, але їм пишуть, що нарахована субсидія у розмірі 0 грн. 00 коп. Оскаржити це неможливо», – констатував Володимир Тарчинський.

Але навіть ті люди, яким пощастило отримувати субсидії, платити за послуги ЖКГ будуть більше.  Постановою Кабміну від 27 квітня 2016 року № 317 переглянуто соціальні норми споживання, на які нараховується субсидія у бік їх зменшення. Отже, зменшиться і субсидія. Якщо норми буде перевищено, навіть при отриманні субсидії різницю потрібно оплачувати за повним тарифом.

Заради зменшення обсягів допомоги при сплаті ЖКГ, на думку Андрія Павловського, в уряді вигадали, що українцям, які не мають офіційних джерел доходів, субсидія буде призначатися з розрахунку, що вони отримують два прожиткових мінімуми: тобто їх зарплатня, якої насправді немає, складає 2900 грн на місяць.

«Розмір субсидії напряму залежить від сукупного доходу родини. Якщо людина дійсно не працює, а їй приписують дохід у 2900 грн, допомога буде меншою. Тобто чиновники штучно завищують доходи громадян, щоб призначати нижчу за розміром субсидію», – констатував експерт.

Така економія вже має свої наслідки. Той самий Держстат повідомляє, що середній розмір допомоги українцям на сплату послуг ЖКГ скоротився на 21%. Тільки за липень загальна сума призначених субсидій обвалилася на 41% в порівнянні з червнем.

Борги, борги, і знов борги

І хоча Кабмін вигадує заходи, щоб зекономити на людях, держава дуже неохоче надає гроші підприємствам – постачальникам послуг.

«За сім місяців 2016 року нараховано субсидій на суму в 37 млрд. грн., а перераховано постачальникам комунальних послуг лише  19,9 млрд грн. Тобто наразі більше 16 мільярдів – це заборгованість держави перед комунальниками», – констатував Олександр Сергієнко.

Він додав, що виходячи зі статистичних даних, до цих 16 мільярдів слід додати 7,7 – це гроші, які держава заборгувала минулого року і зовсім не поспішає їх віддавати.

За словами експерта, підприємства приречені бути у боргах, адже система субсидій призводить лише до розбалансування комплексу ЖКГ.

«Постачальники послуг розпочинають економити шляхом недогріву теплоносіїв, непроведення ремонтів тощо. А за неякісні послуги мають платити споживачі за тарифами, які не піддаються здоровому глузду»,  – підкреслив Сергієнко.

Але не тільки держава б’є по постачальниках послуг. Рівень заборгованості за послуги ЖКГ серед населення зростає, хоча у попередні роки українці на 98% сплачували за комуналку. Олександр Сергієнко повідомив, що зараз у Львівській області рівень платежів складає 55%, у Сумській – 40%, Чернівецькій – 55%, Івано-Франківській – 39%.

«Люди вже виходять на межу можливостей по сплаті за комунальні послуги. Комунальна система також на межі», – констатував експерт.

І хоча у Кабміні кажуть, що за борги житло відбирати не будуть, у це не віриться, тим більше, що вже були прецеденти.

Володимир Тарчинський вважає, що такі заяви гарні самі по собі, проте міністр не гарантував, що буде особисто відслідковувати кожне виконавче провадження.

«Якщо він так говорить, разом із заявою він мав би показати документ, в якому він виступає ініціатором внесення змін до закону «Про виконавче провадження», які б забороняли реалізацію житла у разі заборгованості за комунальні послуги. Парламент має за це проголосувати. Якщо цього не буде зроблено у вересні – ті заяви  просто пусті балачки. Тим більше, що позовні вимоги до боржників пред’являє не уряд чи парламент, а постачальники  послуг. Вони звертаються до суду, і за його рішенням виконавча служба може відібрати та продати на аукціоні єдине в людини житло», – пояснив він.

Олександр Сергієнко ж вважає, що у уряду немає іншого виходу, ніж переглянути тарифи і знизити їх. Інакше політика субсидій затягне Україну у тенета боргів, які призведуть до колапсу системи ЖКГ.

«У бюджеті грошей немає, таких грошей немає й у населення. Якщо зробити тарифи посильними, рівень платежів зросте. Більш того, на субсидії буде витрачатися менше грошей. А багатьом вони будуть не потрібні», – підсумував він.

За матеріалами gazetavv.com