Експерти в галузі економіки по-різному оцінюють терміни стабільності гривні. Раніше можна було оцінити ті чи інші економічні передумови, які могли забезпечити стабільний курс або, навпаки, змусити його коливатися. Тепер все простіше і одночасно складніше.
Чисто економічних чинників впливу на курс гривні практично немає. Навіть населення вже рік як припинило скупку валюти, а, навпаки, стало активно її продавати. Робиться це не від хорошого життя, а від нестачі поточних доходів.
Тому «бюджетний дефіцит» на рівні окремо взятої родини або споживача поки що перекривається заощадженнями, в тому числі і в валюті, які відкладалися в докризові часи.
За даними НБУ, в березні 2016 року українці продали банкам 299,6 млн доларів, а купили 39,8 мільйонів, та ж тенденція спостерігалася і в перших місяцях нового року. А за підсумками 2015 року, населення в загальному продало банкам валюти на 2,23 млрд доларів більше, ніж купило – всього 683,9 мільйонів. Хоча ще в 2014 році все було навпаки – покупка валюти перевищувала її продаж банкам, навіть не дивлячись на тимчасовий дефіцит доларів у другій половині року.
«Населення більше здає валюти, ніж купує, і фактично воно просто проїдає свої валютні заощадження. Це пов’язано з різким падінням життєвого рівня населення. Я думаю, це буде тривати і населення продовжить здавати валюту, що, відповідно, підтримає курс і зміцнить гривню », – вважає економічний експерт Всеволод Степанюк.
Однак, кубушки не бувають бездонними, їх іноді потрібно поповнювати. І з цим в Україні зараз проблема. За даними Держстату України, в минулому році реальні доходи населення з урахуванням інфляції знизилися на 22,2%. Тобто, стали менше майже на чверть. А зросли не тільки ціни на їжу і інші споживчих товарів, але і на послуги ЖКГ. Якщо це продовжиться в нинішньому році (а ціни на газ і опалення вже підвищилися майже в 2 рази), то з питанням покупки валюти все буде спокійно, так як грошей на це мало у кого залишиться.
Крім населення валюта користувалася попитом у банків і бізнесменів, які займаються імпортом. Тут теж все виглядає невесело. Імпорт товарів в Україну скорочується вже не перший рік. У минулому році було падіння, а в нинішньому скорочення йде по наростаючій навіть у порівнянні з 2015 роком. Банки, до яких ще не добралася Валерія Гонтарєва теж показують збитки.
Загалом, крім Національного банку валюта в загальному вже нікому не потрібна.
Курс в заручниках політики
За відсутності економічних передумов гривня стала дуже чутлива до подій в українському політичному житті. Позитивні новини у вигляді формування уряду або обіцянки МВФ надати транш відразу дають тиждень – іншу стабільного курсу, аж до ревальвації (підвищення вартості) гривні щодо євро чи долара.
Якщо українська влада втримається від дурних або неострожних політичних рішень, протягом найближчого часу можливе продовження процесу ревальвації гривні. Експерти кажуть, що влітку шанси гривні на стабільність досить високі.
«Загальна статистка показує, що влітку гривня зазвичай зміцнюється. Ділова активність влітку менше, ніж восени. Зазвичай, влітку нічого не відбувається. Якщо не буде будь-яких бойових дій або чергових блокад, я не очікую зміни курсу гривні. Я думаю, що до середини осені це можливо (стабільний курс). Але ближче до осені все одно доведеться витрачатися на енергоносії, запаси на зиму », – вважає Владислав Степанюк.
У свою чергу, президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко прогнозує влітку стабільний курс з імовірністю 50%.
«На жаль, є маса ризиків, які можуть вплинути на курс. Ми не знаємо, як буде працювати уряд Гройсмана, чи буде у нього нормальна робота або постійні скандали. Не зрозуміло, чи будуть зараз піднімати питання про нові вибори чи ні. Чи буде реально Гройсман проводити реформи? Якщо не буде ніяких реальних реформ, то чекаємо девальвацію », – сказав Охріменко.
При оптимістичному сценарії, Охрименко не виключає, що курс гривні в літні місяці може встановитися на рівні 24 – 25 гривень за долар. Правда, кінець року ми можемо зустріти з курсом під 30, говорить аналітик.
За матеріалами business-companion.te.ua