Уряд пропонує законодавчо закріпити порядок призначення, функції та повноваження бізнес-омбудсмена і встановити штрафи за ігнорування його запитів. Втім, експерти не дуже вірять у справжню ефективність роботи нового інституту.
Уряд зареєстрував в парламенті проект «Про установу бізнес-омбудсмена» (№4591). Документ визначає установу бізнес-омбудсмена як недержавну неприбуткову організацію, яка сприятиме суб’єктам підприємництва у веденні господарської діяльності, а також захищатиме їх від корупції та недобросовісної поведінки з боку органів влади.
Передбачається, що діяльність установи контролюватиме наглядова рада, до складу якої ввійдуть представники Кабінету Міністрів, міжнародних фінансових установ та бізнесу. При цьому, якщо щодо процедури призначення членів
ради від КМУ, швидше питань не виникатиме, то з формуванням другої та третьої груп можуть виникати проблеми, адже невідомо хто і за яким принципом до них увійде.
Наглядовою радою одноголосно ухвалюються рішення щодо обрання бізнес-омбудсмена та його заступників.
Установа прийматиме скарги підприємців стосовно дій або бездіяльності органів влади та чиновників щодо недобросовісної поведінки у сфері підприємництва, а також надаватиме держорганам рекомендації, подаватиме запити щодо реалізації таких рекомендацій. Крім того, вона має проводити експертизи законопроектів та проектів нормативно-правових актів, які регулюють відносини між органами державної влади та суб’єктами підприємництва.
Передбачається встановити адміністративну відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації або наданні її в неповному обсязі на запит установи бізнес-омбудсмена у вигляді штрафу в 25—50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А також кримінальну відповідальність за втручання в
діяльність бізнес-омбудсмена у вигляді штрафу в 200—500 н.м.д.г. або позбавлення волі на строк до 3 років.
За матеріалами zib.com.ua