Прикриваючись красивими гаслами про реформи і суспільне благо, Мін’юст України дійсно зробив тектонічний зсув у сфері реєстрації нерухомості, зруйнувавши існуючу систему, що називається, вщент. Але виявилося, що нові правила, як мінімум, не звужують поле для зловживань і рейдерства, а то і створюють нові можливості для «відносно чесного відбирання» нерухомого майна у населення.
Першим і головним кроком на шляху до «світлого майбутнього» стала відмова Міністерства юстиції від своїх функцій у сфері реєстрації нерухомості на користь районних держадміністрацій, міських і місцевих рад, нотаріусів та акредитованих суб’єктів. Завдяки цьому, за підрахунками реформаторів, кількість точок, де можна закріпити свої законні речові права, збільшилася в п’ять разів. Якщо до цих метаморфоз реєстрацією займалися 529 територіальних органів Мін’юсту, то сьогодні на цьому терені працюють більше 900 органів місцевого самоврядування, близько 70 акредитованих суб’єктів і понад 6 тисяч нотаріусів. Крім того, тепер зареєструвати нерухомість можна в будь-якому населеному пункті, незалежно від того, де вона знаходиться фізично.
Здавалося б, поліпшення не заперечиш. Справді, зруйнована монополія на реєстрацію нерухомості, немає необхідності їхати в іншу область, щоб оформити документи на будинок, зникли черги, зростає конкуренція між суб’єктами, що надають дану послугу, а з нею – і якість останньої. Однак, як говорить відома українська приказка, «не так сталося, як гадалося». Визнаючи наявність ряду позитивних змін, не можна не звернути уваги на фактори ризику, перед якими будь-який позитив стає мало помітним. А саме: п’ятикратне збільшення органів і осіб, що мають право на реєстрацію нерухомості, і принцип екстериторіальності роблять систему практично некерованою і погано контрольованою. І найстрашніше, що обернуться всі її недоліки проти звичайних українців, захистом прав яких нібито і були стурбовані «реформатори». Тобто при бажанні, будь-який шахрай, який бажає обзавестися зайвим будинком або квартирою, цілком може знайти жадібного до грошей чиновника або нотаріуса, тим більше що в своїх пошуках він більше не обмежений межами області.
Більш того, після проведення реформи Мін’юст відмовився від видачі паперових документів, що підтверджують права власника нерухомості, на спеціальних бланках з печаткою і підписом. Таким чином, підтвердити права господаря квартири може або електронний реєстр, або роздруківка з нього, не завірена ніким і нічим – тобто звичайна папірець, який коштує не більше, ніж пару грамів фарби, яка витрачена на друк тексту на ній. Чи потрібно говорити, що і те, і інше гарантує дотримання цих прав і збереження власності, яке обіцяно в Конституції України, як то кажуть, «трохи менше, ніж ніяк»?
Втім, заступник голови Мін’юсту Павло Мороз, який просуває цю реформу, звичайно ж, вважає інакше. «Нею (базою даних – ред.) опікується державне підприємство Національні інформаційні системи. У бази даних багаторівневий захист. Експерти стверджують, що зламати систему неможливо», – каже він. Однак треба віддавати собі звіт, що в усьому світі відомі сотні, якщо не тисячі, випадків, коли хакери зламували і більш захищені ресурси в набагато більш «просунутих» країнах. А вже підробити звичайний папірець не становить ніяких труднощів навіть для початківця IT-шника.
До речі, випадки втручання в систему вже були зафіксовані, що підтверджує навіть Павло Мороз. Сумській нотаріус Наталія Волошина заявила, що Державний реєстр майнових прав був зламаний і від її імені в нього були внесені зміни. «Ми встановили факти – злому системи не було, – коментує заступник міністра. – Реєстрація проведена в неробочий час за допомогою ключа нотаріуса. Диск на її комп’ютері відформатований, тому з’ясувати, що сталося, неможливо «.
Тобто в даному випадку «суперфахівцям» в сфері захисту інформації не вдалося не тільки знайти винних, а й встановити, яким чином вони «наслідили» в базі даних, щоб в майбутньому не допустити подібних прецедентів. Тобто техніка на грані фантастики…
Безумовно, в Мін’юсті заявляють про те, що в цілому ситуація знаходиться під контролем. «Налагоджена робота Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації в якості органу, за яким закріплені функції контролю. Комісія – це ефективний інструмент для скасування незаконних реєстраційних дій. Комісія розглядає скаргу за 30 календарних днів. З початку року ми отримали близько 600 скарг, задовольнили понад 90. 90 задоволених скарг – це не просто анульовані дії, а фактично порятунок від рейдерських захоплень», – пояснює Павло Мороз.
Що це означає? Якщо перекласти ці слова з чиновницької мови на людську (а вони, як відомо, сильно відрізняються), стане ясно, що скарги на роботу реєстраторів продовжують надходити (причому задоволені вони всього лише на 15%), а рейдерські захоплення навіть і не думають іти в історію. «Статистично рівень рейдерства істотно не змінився… Так, кількість рейдерських захоплень залишилося на тому ж рівні в сфері нерухомості», – говорить Павло Мороз. І тут виникає питання: а заради чого, власне, все це затівалося? Адже відсутність черг і швидкість оформлення документів на нерухомість абсолютно не компенсують небезпеку цю саму нерухомість втратити.
ГО «Громадські ініціативи розумних рішень», ретельно дослідивши дане питання, вимагає від Мін’юсту негайно скасувати принцип екстериторіальності і повернути документальне підтвердження права власності, інакше в результаті реформи можуть постраждати тисячі громадян.
За матеріалами nikmedia.com.ua