За останні два роки тарифи ЖКГ для населення зросли в 4-6 разів. Тільки в січні Держкомстат зафіксував: борги українців за комуналку склали понад 10 млрд.грн. і продовжують збільшуватися.
Про те, що можна зробити в умовах браку грошей і постійно зростаючої комуналки, “Знай” розповів екс-міністр ЖКГ, глава правління “Спілка власників житла України” Олексій Кучеренко.
– Олексій Юрійович, який сенс піднімати тарифи для бідного населення?
– Якщо ви пройдете по місту, то побачите, що бізнес переорієнтувався на кризу – там роблять знижку, там обіцяють при покупці двох предметів дати третій в подарунок. В умовах конкуренції завжди є можливість знизити ціну. Залучити покупця. Але комуналка – це монополія. А у монополістів апетити дуже великі. З монополіями повинні боротися на державному рівні, але у нас в країні нормально не працює жодна інституція – ні прокуратура, ні Антимонопольний комітет, ні регулятор в особі НКРЕ. Тому монополісти піднімають ціни, а контролювати їх нікому.
– Держава заспокоює народ тим, що готова надати субсидію – при чому не тільки малозабезпеченим …
– Субсидії – це гроші, зібрані з населення за рахунок підвищених тарифів. У минулому році це були 24 млрд., а в цьому році 35 млрд. Ці гроші замість субсидій можна було б пустити на утеплення, лічильники, на регулювання опалення та я запевняю, що субсидій знадобилося б в 10 разів менше. А так просто йде кругообіг грошей у державі. Але найголовніше, субсидування не стимулює людей до економії. МВФ вимагає припинити субсидування, бо субсидії покривають тіньові схеми.
– Уряд пояснює, що підвищувати тарифи їх зобов’язує МВФ, який кредитує Україну. Чи так це?
– А хто бачив розпорядження МВФ збільшити тарифи до таких, які ми маємо сьогодні? Я не бачив. Але народу потрібно щось говорити. МВФ не може вказувати на скільки потрібно підняти тарифи – він може рекомендувати їх привести в порядок, тобто до якогось обгрунтованого рівня, щоб підприємства, які дають нам воду, газ і електрику не були збитковими. На папері адже у нас всі підприємства ЖКГ дотаційні, а значить нам потрібно розрахувати таку ціну для споживача, щоб гроші МВФ з бюджету не витрачалися на ці самі підприємства.
– А чому вони у нас дотаційні?
– Тому що потрібно розібратися у всіх тіньових схемах, відсутності обліку – і такі підприємства виявляться зовсім незбиткові. Візьміть той же “Нафтогаз” – чому він збитковий? Насправді глава “Нафтогазу України” Андрій Коболєв переконує, що нам не вистачає українського газу, я ж стверджую, що його вистачає в розрахунку на населення та комуненерго.
Для того, щоб добувати український газ – потрібно вкладати гроші. Звичайно, дешевий український газ я погано собі уявляю, оскільки наш газ знаходиться на глибині понад 5 км. і щоб його діставати, потрібні інвестиції. Але при видобутку українського газу не було б такого різкого цінового стрибка.
Але країну просто обдурили, заявивши, що вітчизняного газу нам не вистачає і ми змушені купувати його в Росії, а потім і у Європи. За моїми даними раніше населення споживало 14 млн.м.куб. на рік, зараз же українці скоротили споживання газу на 30% – досить було б уже 10 млн.м.куб. Але звітів – скільки ми реально споживаємо і скільки вже закупили ми не бачили. Замість цього Коболєв розповідає, що підвищення ціни на газ – це вимога МВФ.
Насправді, підвищення тарифів на газ – це додатковий податок. Компанія “Нафтогаз” набрала боргів, а тепер ці всі борги вирішили перекинути на нас з вами. Я розумію, що Нафтогаз у боргах – але чому за це повинні розплачуватися прості українці і чому ніхто за це не сидить?
– Що можна зробити пересічному українцю в умовах, коли і держава, і чиновники, і надавачі послуг поводяться нечесно?
– У кожному селі чи найменшому містечку є міський голова , сільський голова і депутати, є і народні депутати. Вони перед виборами били себе кулаками в груди, що будуть захищати наші інтереси, а після виборів включають нам пластинку, що вони ні на що не впливають. Вони брешуть. Або не знають, що вони прямо впливають на наші з вами тарифи.
Візьміть в будь-якому містечку – ЖЕК, водоканал, вивезення сміття, тепло – ці підприємства знаходяться в розпорядженні місцевої влади і вони мають прямий вплив на цю сферу.
Газ і електроенергія розраховуються по-іншому.
Давайте візьмемо тарифи на електрику. Кожне обленерго становить програми на покращення якості послуг, модернізацію та інші послуги, які закладені в тариф. І міський голова, і депутат можуть спокійно поцікавитися у обленерго – з чого вони формують свої тарифи? Мають право поцікавитися, тому що в їх прямий обов’язок входить захист прав споживачів. А потім, перевіривши все, і подивившись з чого формується ціна – можна і в суд йти.
Ціна на газ формується в уряді – але хто сказав, що не можна вимагати розрахунки – з чого складається ціна на газ? У нас же ніколи ніхто не бачив розрахунків – з чого складається ціна на куб газу.
І ось рядовому українцеві потрібно йти до своєї влади і вимагати розібратися в цих тарифах. Коли наша місцева влада так почне робити – це і буде справжня децентралізація.
За матеріалами znaj.ua