Селянська партія України провела аналіз владної ініціативи запровадження ПДВ для підприємців на спрощеній системі оподаткування. На думку СелПУ, це рішення подається як спосіб наповнити бюджет, але насправді може стати кроком, який відкине малий бізнес і частину економіки назад у тінь.
“Українські ФОПи — це не “податкова схема”, а мільйони людей, які самі створили собі роботу, платять податки й тримають на плаву цілі громади. І ставлення держави до них — це маркер її економічної зрілості”, – заявив лідер Селянської партії України Зеновій Холоднюк.
Команда СелПУ, до якої входять в тому числі економісти-науковці обгрунтувала позицію партії.
По-перше, податкова політика має бути прогнозованою та стимулювати працю “в білу”, а не карати за розвиток.
Запровадження ПДВ для ФОПів зі спрощеної системи означає:
– різке ускладнення обліку та звітності для малого бізнесу, який не має ресурсів на бухгалтерські відділи;
– залежність від складних процедур адміністрування, блокування податкових накладних і ризиків штрафів;
– фактичне перетворення спрощеної системи на загальну — без її переваг, але з усіма її проблемами.
Держава має не ускладнювати роботу тим, хто платить податки, а спрощувати правила і зменшувати бар’єри входу в легальну економіку.
По-друге, очікувані мільярди надходжень можуть не з’явитись, адже бізнес завжди шукає спосіб вижити.
Економісти Селянської партії України прогнозують:
– масове дроблення бізнесу — оформлення діяльності на родичів, партнерів, підставних осіб;
– повернення частини розрахунків у готівку та “сірі” схеми;
– свідоме заниження оборотів, щоб не переходити поріг ПДВ;
– згортання або релокацію частини малого бізнесу за кордон.
У підсумку держава ризикує отримати не більше податків, а більше тіні.
По-третє, ця “ідея” – це удар по секторах, що ростуть. Особливо болісно це вдарить по сферах послуг та інтелектуальної праці — ІТ, консалтингу, креативних індустріях. Там майже немає витрат із ПДВ, які можна поставити в податковий кредит. Тому ПДВ для них — це фактично додатковий податок з обороту, який з’їдає можливість інвестувати в розвиток, людей і експорт. У час війни та дефіциту кадрів держава повинна берегти тих, хто створює робочі місця й валютну виручку, а не підрізати їм крила.
По-четверте, не зовсім зрозуміла логіка державної політики. Коли ініціативи зі спрощення ведення бізнесу роками лежать без руху, а складні податкові новації ухвалюються блискавично — це тривожний сигнал. Бізнесу потрібна довіра й партнерство з державою, а не відчуття, що його розглядають лише як джерело “дофінансування”.
На думку лідера СелПУ, боротися з тінню треба не ускладненням правил для тих, хто працює чесно, а спрощенням системи, зниженням адміністративного тиску та створенням стимулів виходити “в білу”.
“Рішення, яке може масово загнати підприємців у тінь, не можна просто “підкоригувати”. Його потрібно зупинити й повернутися до філософії: малий бізнес — це союзник держави, а не зручна мішень для експериментів. Саме таку економічну політику — відповідальну, реалістичну й людяну — ми й відстоюємо”, – підсумував Зеновій Холоднюк.