Якось у підворітті зчепилися два боксери – професійний та початківець. Перший добряче діставав свого суперника кулаками – то по носі, то під дих. Не витерпів цього любитель. Вхопив дрюка і влупив ним потенційного переможця по голові… А згадався цей анекдот тоді, коли чинний уряд вирішив не наслідувати приклад своїх попередників, поетапно підвищуючи комунальні тарифи і ціни на енергоносії, а перестав загравати з народом і відправив у «газовий» нокаут відразу усіх українців.
Згідно з урядовим «дрючком» з 1 травня в Україні почала діяти єдина ціна на газ для усіх категорій споживачів – 6879 гривень за тисячу кубометрів.
Логіка новопризначених міністрів, як, до речі, і МВФ, «залізна»: не буде різниці в ціні, зникне й корупція. Натомість, усі отримані внаслідок прозорого формування тарифів кошти інвестуватимуть у збільшення видобутку вітчизняного газу, щоб уникнути залежності від імпорту.
З цим, як не дивно, важко не погодитися, бо, якщо вірити статистичним даним, лише за останні десять років Україна витратила майже 60 млрд. доларів на фінансування схеми з «дешевим» газом для населення, а уряд був змушений брати кредити замість того, щоб отримувати ренту та інші податки з видобувників. У той же час газові магнати придумували різноманітні варіанти, як випросити у держави дотаційні енергоносії нібито для потреб населення, які насправді надходили на приватні підприємства-гіганти.
Тепер так не буде, – впевнені у Кабміні. Щоправда, чомусь змовчали, що, по-перше, корупція в Україні процвітає не тільки у газовій сфері, і, по-друге, що для ефективної боротьби з цим суспільним злом можна було б не лише уніфікувати вартість газу, а, передусім, задіяти правоохоронні та антикорупційні органи.
Інше пояснення Володимира Гройсмана щодо революційного, а не еволюційного, переходу на ринкові ціни базується суто на загостренні почуття «української жаби». Мовляв, до нововведення заможні споживачі отримували більше вигоди, бо споживали більше газу з дотаціями від держави.
Можна лишень здогадуватися, як тепер радітимуть десятки мільйонів незаможних, скупаних (заради економії) у річках та озерах українців, уявивши, як «бідкаються» мільйонери, не маючи чим розрахуватися за підігрів води у своїх мармурових басейнах. Адже, за попередніми підрахунками експертів, нова, більш, ніж удвічі вища для теплоенерго, ціна на газ (замість 3000 – 6879 гривень за тисячу кубометрів) автоматично призведе до щонайменше двократного підвищення комунальних тарифів на тепло і гарячу воду.
Ще одна версія уряду про те, що раніше у держави не було грошей на модернізацію ЖКГ, а у споживачів не було стимулу економити, аж надто казкова, щоб у неї повірити. По-перше, у державі ніколи не буде коштів, якщо її бюджет і надалі розкрадатимуть такими темпами. По-друге, разом з постановою про запровадження єдиної ціни на газ, уряд затвердив ще цілу низку документів, які «стимулюватимуть» соціально вразливих українців опалювати свої домівки, зрізаючи яблуні у садках і кидаючи у «буржуйки» книги з сервантів.
Зокрема, у постанові уряду №319 йдеться про те, що на період дії субсидій громадяни не отримуватимуть пільг на оплату житлово-комунальних послуг і придбання твердого палива та скрапленого газу.
Щоправда, право на отримання пільг подовжили з 6-ти до 12 місяців, а за підсумками опалювального сезону невикористані суми субсидій внаслідок економного споживання енергоресурсів повертатимуться до державного бюджету.
Ще один «пряник» для стимулювання громадян економно використовувати житлово-комунальні послуги – частина невикористаної суми субсидії в еквіваленті вартості 100 куб. м природного газу або в еквіваленті 150 квт/год. електроенергії (у разі використання цих джерел енергії для індивідуального опалювання) буде зараховуватися як оплата послуг, зокрема в обов’язковій частині платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди.
А тепер знову – «батіг»: для розрахунку розміру субсидій для населення в опалювальний період Кабінет міністрів знизив норму споживання газу на місяць з 7 до 5,5 куб. метрів на 1 кв. м опалюваної площі. Також скасовано соціальну пільгу – 1200 кубічних метрів газу на опалювальний період за ціною 3600 гривень.
На тлі кардинальних урядових новацій, заправлених гострим соусом кратного зростання комунальних тарифів та обрамлених благими намірами боротьби з корупцією, якось мінорно прозвучали прогнози Мінсоцполітики про те, що вже наступної осені кількість заявників на отримання допомоги від держави може зрости на 50 відсотків. Відтак, передбачених у цьогорічному бюджеті на виплату субсидій 35 млрд. грн. може не вистачити.
Цікаво, яким чином уряд Володимира Гройсмана буде вирішувати цю проблему – знову нокаутуючи народ, чи, на цей раз, відганяючи дрюком від державного корита тих, кому рингом для особистого збагачення вже давно стала вся Україна.
За матеріалами nday.te.ua