У 2026 році офіційний мінімальний розмір пенсії за віком в Україні становить 2 595 гривень на місяць. Якщо поділити цю суму на 30 днів, отримаємо лише 86,5 гривні на день. І це не сума лише на харчування чи ліки — це весь щоденний бюджет людини. Станом на 1 липня 2026 року 335,8 тисячі українських пенсіонерів отримували пенсійні виплати до 3 000 гривень на місяць, від 3 001 до 4 000 грн – 2 398 705 осіб і далі.
Із цих коштів потрібно купувати продукти, ліки та засоби гігієни, оплачувати телефон, транспорт, житлово-комунальні послуги, час від часу купувати одяг. Залишаються й непередбачувані витрати — стоматолог, окуляри, ремонт побутової техніки, медичні обстеження. Тому виникає цілком практичне питання: чи відповідає така пенсія реальній вартості мінімально необхідного життя людини?
Після березневої індексації для окремих категорій пенсіонерів діють вищі мінімальні гарантовані виплати. Для непрацюючих пенсіонерів мінімальна пенсійна виплата становить 3 406 грн, а для непрацюючих осіб від 65 років із необхідним страховим стажем – 4 213 грн. Але навіть у такому разі йдеться приблизно про 114 та 140 гривень на день відповідно.
Спробуйте оцінити звичайний щоденний бюджет у межах 140 гривень: продукти, аптека, транспорт, побутові дрібниці. При цьому частину місячного доходу необхідно спрямовувати на оплату світла, води, газу, тепла, зв’язку та інших обов’язкових послуг. Саме тому номінальний розмір пенсії варто оцінювати не лише сам по собі, а в порівнянні з реальною структурою витрат людини похилого віку.
Справедливості заради варто додати, що частину витрат на житлово-комунальні послуги для малозабезпечених домогосподарств компенсує субсидія. Проте орієнтир, за якого витрати домогосподарства на комунальні послуги та енергозабезпечення мали б залишатися в межах близько 15% його доходу, сьогодні для багатьох сімей фактично не забезпечується. У результаті навіть після отримання субсидії комунальні платежі займають суттєву частину бюджету пенсіонера.
Людина, яка працювала 30-40 років, сплачувала внески і податки, має розраховувати на дохід у старості, достатній для базових потреб – нормального харчування, лікування, житла та повсякденного життя. Пенсія має виконувати насамперед цю соціально-економічну функцію.
Виправляти ситуацію варто системно. Мінімальна пенсійна виплата має визначатися з урахуванням реальної вартості базового споживчого кошика людини похилого віку, де окремо враховуються харчування, ліки, житлово-комунальні послуги та інші необхідні витрати. Індексація повинна точніше відображати зміну цін саме на ті товари й послуги, які займають найбільшу частку витрат пенсіонерів. Одночасно доцільно вдосконалювати систему субсидій, щоб комунальні та енергетичні витрати не ставали критичним навантаженням для домогосподарства. Тоді розмір мінімальної пенсії оцінюватиметься не лише за бюджетними можливостями, а й за тим, який мінімальний дохід реально необхідний людині для гідного життя.
Врешті-решт питання не лише в тому, скільки гривень записано у пенсійній виплаті. Головне – що на ці гроші людина реально може собі дозволити.
Зеновій ХОЛОДНЮК,
голова Селянської партії України