Голова асоціації франчайзингу Андрій Кривонос повідомив, як багато в Україні продуктів, які містять ГМО, а директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Ярослав Блюм пояснив, чому нобелівські лауреати виступили на захист генно-модифікованих організмів.
У Верховній Раді України пропонують ввести до 2023 року мораторій на виробництво в Україні та ввезення в країну генетично модифікованих організмів (ГМО).
Документом пропонується ввести штраф від 40 до 90 тисяч гривень та анулювання ліцензії на здійснення госпдіяльності строком на 5 років, якщо виробник порушив заборону на вирощування генетично модифікованих сільгоспрослин, промислового виробництва, а також ввезення на митну територію України ГМО.
Чи багато зараз на полицях українських магазинів товарів з маркуванням ГМО.
В Україні багато продуктів, які містять генетично модифіковані організми? Чи завжди вони відповідним чином маркуються?
– До ГМО в Україні не сформувалося правильне ставлення. У нас немає списку, у нас немає остаточної реєстрації, тобто виробник повинен самостійно виявити, чи є в його продуктах генетично модифіковані продукти або інгредієнти, і наступний момент у тому, що він повинен про це написати. Якщо ж він цього не зробив, то державні органи можуть провести відповідний контроль і виявити цей продукт. Але бюджети державних органів, що можуть гіпотетично зайнятися цим процесом, незначні, і тому виявити неможливо. І тому ми часто бачимо казус, коли начебто добропорядний виробник замість того, щоб займатися пошуком, на будь-якому продукті – на сірниках, на воді, на сигаретах пише: «Без ГМО», навіть не докладаючи зусиль, щоб зробити відповідні аналізи.
З чим це пов’язано? Просто в цілях реклами, піару?
– В цілях рекламної кампанії, щоб отримати більше клієнтів, які реагують на превентивні написи «Без ГМО».
Наскільки легко виявити ГМО в тому чи іншому товарі? І хто повинен цим займатися?
– Повинен займатися виробник, тому що виробник часто купує насіння для посіву, вірніше, в ланцюжку виробництва його продукції було насіння для посіву, хімічні препарати, що вносяться в грунт, потім це якось перероблялося, з чимось перемішувалося, потім він перевіз це в хлібопекарський цех, додав треті інгредієнти. І на кожному з цих етапів могли з’являтися продукти, які містили ГМО, тобто, які спочатку були побудовані за іншим принципом виробництва, ніж просто посіяв – виростив – зібрав. Ми повинні перважно говорити про продукцію рослинництва, саме рослини – вони найбільше стосуються ГМО. Тваринний світ не настільки схильний до цього.
Всі ті товари, які маркуються «Без ГМО», дійсно є товарами без ГМО?
– Виробник не міг забезпечити повний цикл перевірки ГМО, і фраза «Без ГМО», це як пляшка пива – це водій п’яний чи не п’яний? Залежно від законодавства встановлюється відсоток проміле, так і тут.
Законодавство регулює цю сферу? Чи можна подати в суд на виробника, якщо на продукті з написом «Без ГМО» знайдуть ГМО, яка санкція буде за це?
– В даному випадку, вам, напевно, доведеться розділити дві частини санкції. Перше – це недобросовісна реклама, коли ви вказуєте невідповідну інформацію. У цьому випадку пред’явник буде претендувати на якусь частину незаконно отриманого прибутку. Але між рекламою і прибутком встановити прямий зв’язок не можна. І другий момент – це довести, що ГМО в продукті призвело до матеріальних або моральних збитків. Але це буде досить складно зробити, тому що будь-який виробник знайде пояснення, чому випало волосся, але ніяк не зв’яже це з ГМО в борошні, яке він використовував.
Якщо Верховна Рада все ж таки введе мораторій до 2023 року виробництва в Україні та ввезення в країну генетично модифікованих організмів, що буде тоді? Це відіб’ється на ринку ГМО? Чи все залишиться так само?
– Пам’ятаєте ситуацію, коли на автомобілі ввели спеціальні світловідбиваючі стрічки? Ми всі наклеїли – толку ніякого, але хтось заробив. Потім у нас ввели обов’язок маркувати продукцію «Без ГМО»: на всіх етикетках наклеїли напис «Без ГМО». На жаль, така огульна заборона призводить до того, що технічні рішення і вся продукція, яка буде заїжджати в Україну, буде «без ГМО». А будуть писати, що ГМО з’явилося в результаті біологічних змін у процесі зберігання. Такі заборони призводять до зайвих витрат підприємців і не створюють ефекту для кінцевого споживача.
А як у світі маркують продукти, що містять генетично модифіковані організми? І як багато у них таких продуктів?
– Більше маркування йде в бік ефекту впливу на здоров’я людини, тобто відзначають ті продукти чи ту дію, яку вони можуть чинити: алергічну, глютенову або безглютенову. Ми виходимо з тієї ситуації, що в більшості випадків все, що росте, воно якоюсь мірою генномодифіковано.
Що стосується ціни, продукти з ГМО дорожче або дешевше продуктів без них? Чому стільки розмов навколо цього?
– Просто ми всі намагаємося повернути себе в доісторичні часи або дореволюційні часи, коли вся продукція зростала, вона була смачна і хороша. Ми живемо в світі, де більше 7 мільярдів населення. Їжі стає все менше і менше, і збільшуються обсяги виробництва, тому виробництво, на жаль, йде в бік будь-яких модифікацій, у тому числі і генних модифікацій, щоб вирощувати більше, якісніше, врожаї були стабільні.
Селекціонізм, схрещування культур вважається ГМО?
– Так, вважається. По суті своїй це близько до генної модифікації. Просто багато речей генної модифікації відбуваються в іншому форматі, ніж просто схрещування. Біологи та хіміки можуть розповісти про чіткий поділ між ГМО і не ГМО. Загальні види модифікації – це норма на сьогоднішній день. Селекціонери в рослинництві – це норма для цієї галузі, але не всі з них є дійсно генною інженерією.
У той час як Верховній Раді пропонують ввести до 2023 року мораторій на виробництво і імпорт товарів з ГМО, у світі більше сотні нобелівських лауреатів виступили на захист генно-модифікованих організмів. Вчені навіть написали лист з проханням припинити кампанію проти ГМО.
Чому наукове співтовариство виступає на підтримку генної інженерії, а в Україні навпаки намагаються ізолювати продукти з її змістом, в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Ярослав Блюм.
Що таке ГМО, і чи підпадають під це визначення культури, які виведені шляхом селекції або схрещення видів?
– ГМО називаються ті організми, в які перенесена генетична інформація, тобто гени або кілька генів, які кодують певні ознаки, за допомогою штучних маніпуляцій, тобто, штучним шляхом за допомогою методів генетичної інженерії. Культури, отримані шляхом природної селекції та природного схрещування не є генетично модифікованими. Хоча потрібно сказати, що таким шляхом, шляхом класичної селекції, можна отримати гібриди, які будуть не менш складними з точки зору схрещування декількох видів організмів, перенесення генетичної інформації, не менш складними, ніж ГМО.
Тим не менш, ГМО вони не вважаються?
– Не вважаються. Наприклад, тритикале – це гібрид між пшеницею і житом, це такий природний і складний гібрид, де інформація перенесена від однієї в іншу рослину, і там хромосоми змішані повністю.
ГМО корисні чи шкідливі? На вашу думку, потрібно заборонити в Україні продукти з ГМО чи ні?
– Постановка питання, напевно, не зовсім правильна. Тому що ГМО створюються для промислового використання. Це не тільки сільськогосподарські рослини, але це можуть бути генетично модифіковані мікроорганізми. Зараз створюються генетично модифіковані гриби, генетично модифіковані тварини існують. Наприклад, кози, які виробляють молоко з певним білком, якого зазвичай в цьому молоці немає. І це пов’язано з тим, що генетична інженерія розвивається за кількома напрямами. З одного боку, це поліпшення певних ознак для організмів, які використовуються в промислових цілях, це насамперед рослини. З іншого боку, ГМО використовуються як фабрики, як клітини-фабрики, наприклад, для продукції якихось, як ми говоримо, рекомбінантних білків, фармацевтичних білків, наприклад. Клітини мікроорганізмів або навіть рослини або тварини, як я вже сказав, після генетичних маніпуляцій, внесення тих чи інших генів, починають продукувати певні білки, які потім використовуються у фармацевтиці, наприклад, як гормон росту або інтерферон, або вакцини.
Якщо ми говоримо про продукти харчування, які безпосередньо продаються в магазинах і вважаються ГМО, їх споживання може викликати якісь негативні наслідки для організму людини? Або ніякого негативу немає, якщо все зроблено правильно?
– В цьому році виповнюється 20 років, як ГМО вперше з’явилися на ринку. Природно, 20 років тому – не в Україні, у світі. Компанія «Monsanto Company» оголосила про те, що вона починає виробляти продукти харчування генетично модифіковані. І 20 років світ або значна частина світу споживає. І немає жодного науково доведеного факту, що ці продукти харчування призвели до якихось негативних наслідків. І з точки зору здорового глузду жоден з таких продуктів харчування, тобто генетично модифіковані рослини, не випущений на ринок без відповідного дослідження, контролю, перевірок в різних країнах світу. І випущені в споживчу мережу як безпечні продукти – це дуже серйозна перевірка.
На вашу думку, варто якимось чином обмежувати доступ ГМО і продуктів, які виробляються з таких ГМО на український ринок?
– Ми цю проблему зобов’язані розділяти на дві складові. Коли ми говоримо про продукти харчування, вирощування генетично модифікованих рослин, це один аспект. Тому що вирощування — це політика кожної держави. І другий – коли ти розділяєш споживання таких продуктів харчування. Коли ми посилаємося на досвід Європи, я завжди підкреслюю, що в більшості країн ЄС не вирощують генетично модифіковані рослини, але це питання внутрішньої політики. При цьому вся Європа вживає генетично модифіковані продукти, і в ЄС зареєстровано 56 чи 57 видів генетичних модифікацій, тобто, сортів, культур і їх продуктів, які дозволені до використання.
Ви кажете, що ГМО в продуктах в принципі не небезпечні. Але є мінуси вживання ГМО для організму людини, наприклад непередбачувані алергічні реакції, зміна мікрофлори організму, що негативно впливає на імунітет і т. д. Не з’ясовано вплив ГМО на організм при тривалому вживанні, а також невідомий вплив на репродуктивну функцію. Дійсно цього варто побоюватися?
– По жодній з цих позицій ніким не підтверджено яких-небудь наслідків, про які ви згадували. Інакше жоден з цих продуктів не з’явився б на ринку. Не може бути наслідків, які позначалися б насамперед на репродуктивній функції. І не може бути наслідків, які є результатом багаторічного вживання таких продуктів харчування, тому що такий моніторинг ніхто не проводить. Це не більше, ніж голослівне твердження. А що стосується алергічних проявів, токсичних проявів, то, щоб уникнути цього, проводиться попередня перевірка таких продуктів харчування відповідними закладами охорони здоров’я структурами. З точки зору біологічних маніпуляцій, генноінженерних, коли переноситься ген, який кодує один або кілька білків, і ці білки складаються з тих амінокислот, що і звичайні білки, нічого незвичайного не може бути. Інакше, якщо вживаємо такі продукти харчування, й інформація так легко переносилася, то, жартома можна сказати, що замість вух росли б банани.
За матеріалами newsradio.com.ua