Знайомий пропонує їхати на шопінг до Жешува (Польща). Це найближче польське містечко, де є багато величезних торгових центрів (ТЦ). Каже, попри дорогий злотий (польська валюта – авт.), там можна затаритись європейськими товарами, які у нас коштують дорожче в рази. Оскільки він має відкриту візу та вантажний бусик, така поїздка є вигідною. Чернівчанин закуповує собі та рідним деякі продукти харчування, а ще каже, дуже вигідно брати хімію.
Від 1 січня 2016 року діє зона вільної торгівлі України з ЄС. Та після відкриття європейського ринку за чотири місяці нічого не змінилося. Дешевих європейських товарів на полицях супермаркетів, на які так сподівалися українські споживачі, не з’явилися. Дешевшими делікатеси з Європи (сири, кава, м’ясні вироби) теж не стали. Немає на вітринах супермаркетів і якихось нових європейських торгових марок. Засилля українського ринку європейським імпортом не відбулося. І дорогі товари, як і було раніше, залишились дорогими.
Досі продуктами з Європи у супермаркетах торгують за захмарними цінами, і люди купують дещо дешевше ці продукти з бусиків, що причаїлися на тротуарах міста.
– Дива не сталося, але і не могло статися, – каже керівник Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, – адже cтавка імпортного мита на продукти харчування – приблизно 5-10%. А згідно із умовами ЗВТ з ЄС, передбачено поетапне зниження мит – у середньому на 1% на рік. Для споживачів той один відсоток важко помітити через нестабільний курс гривні. При тому, що курс гривні то 25, то 28 гривень за долар, імпортери закладають у ціну курс долара на рівні 30-32 гривень.
Крім того, аби ввезти дешевий товар, треба дешеві гроші.
Власне, впливає на розширення асортименту товарів в українських супермаркетах і купівельна спроможність українців. Вірніше кажучи, неспроможність. Експерти помітили, що впродовж останніх років кількість торгових марок та компаній, які постачали товари на український ринок, скорочується. За 2015 рік оборот роздрібної торгівлі в Україні знизився на 20,7%. За таких умов бідний український ринок не дуже цікавий для європейських компаній. Адже аби ввести продукт на ринок, треба затратити чималі кошти на його промоцію, – продовжує О. Дорошенко. – А сподіватися на те, що тут буде попит у потрібних обсягах, гарантій нема. Окрім того, війна, політична та економічна криза відлякують європейський бізнес.
Інший аналітик, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що європейських виробників від виходу на український ринок стримують не високі мита, а низький попит на їхні товари. Асортимент імпорту може зрости за кілька років. Водночас можливе здешевлення декотрих продуктів.
Власне, дешевих і якісних харчів із Європи українцям чекати не варто. Бо якісні продукти недешеві і в ЄС. А якщо взяти до уваги ще й курс гривні, то для українців вони не можуть бути дешевшими.
Є в Європі низка товарів специфічних стандартів. Вони дешеві, але в їхньому складі використовують замінники. Йдеться про молочні та м’ясні вироби.
– Це, скажімо, продукт не з чистого молока, а з білкових замінників. У деяких м’ясних виробах норми допускають використання до 20% відходів м’ясного виробництва, – каже О. Охріменко. – Також є дешеві солодощі. Там замість какао-масла використовують сою або інші замінники. Зрозуміло, що шоколад із какао буде дорожчим, аніж плитка із замінником.
За матеріалами vidido.ua