З 2013 року державні акти на землю видаватися не будуть
З 1 січня 2013 року набуває чинності Закон України «Про державний земельний кадастр». Відповідно до нього, державні акти на право власності на землю видаватися не будуть. Натомість документом, що посвідчує право власності, буде свідоцтво на право власності, отримане у територіальному органі Державної реєстраційної служби (Держреєстрі). У разі потреби, підтвердити своє право власності на земельну ділянку можна буде й витягом: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру. Як зміниться процедура підтвердження права власності на земельну ділянку? Що робити з діючими нині держактами, говорить начальник управління землеустрою, використання та охорони земель Держземагентства Олександр Краснолуцький.
– На різних етапах впровадження земельної реформи право власності на земельну ділянку посвідчували державні акти трьох видів: спочатку – жовто-червоного кольору без кадастрових номерів, пізніше зелені й сині – із внесеними кадастровими номерами. Чи всі вони дійсні? Чи справді з 2013 року держакти взагалі видавати не будуть?
– Чинні всі державні акти – незалежно від кольору та часу видачі. Проте, відповідно до Законів «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаватимуться. Натомість доказом вашого права власності на земельну ділянку буде свідоцтво з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в нашому випадку – земельну ділянку) в територіальних органах Державної реєстраційної служби.
– Це свідоцтво треба отримувати всім землевласникам?
– Свідоцтво отримуватимуть власники новостворених земельних ділянок. Тобто йдеться про випадки, коли земельна ділянка формується «з нуля» та отримує першого власника. У випадку, коли ділянка давно сформована, має кадастровий номер, а змінюється лише її власник, свідоцтво на руки не видаватимуть. Відповідні зміни вносять в електронний реєстр прав власності та Державний земельний кадастр, а нотаріус робить на «старому» держакті спеціальну позначку. Новий власник за бажанням отримує паперовий доказ – витяг з Держреєстру прав чи Державного земельного кадастру. Причомувінможе сам звернутися за витягом до територіального органу Державної реєстраційної службичи Держземагентства. Або ж довірити це своєму представнику чи нотаріусу, підкріпивши, звісно, доручення нотаріально завіреною довіреністю.
– Якщо людина досі має на руках держакт без кадастрового номеру, чи зобов’язана вона цей номер отримати?
– Земельні акти, що не мають кадастрових номерів (видані до 2003 року), дійсні. Але якщо ділянка не має номера, людина не зможе здійснювати будь-які операції з нею. Без кадастрового номера не можна оформити ні спадщини, ні заповіту, ні дарування, ні продати ділянку, ні здати її в оренду. Тож аби мати можливість повноцінно розпоряджатися своєю земельною ділянкою, кадастровий номер треба обов’язково отримати, зареєструвати ділянку у Державному земельному кадастрі, відтак, у Держреєстрі прав власності. Тоді власник зможе повноцінно розпоряджатися своєю земельною ділянкою.
– Чи треба навмисно міняти держакти на витяг про реєстрацію права на ділянку?
– Ні. Документ буде замінено лише при транзакціях з ділянкою – продажі, даруванні, оформленні спадку тощо. Якщо людина таких операцій не проводитиме, державний акт може залишатися в неї на руках як чинний документ необмежений час.
– Отже, повернімося до прикладу, коли ділянки новостворена. Як отримати свідоцтво на право власності на неї?
– Отримати свідоцтво на право власності на земельну ділянку можна після того, як ви зареєструєте свою земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.
– Який порядок реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі?
– Впровадження Національної кадастрової системи дало можливість значно спростити цю процедуру. Як і раніше, спершу громадянин звертатиметься до відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування із заявою для прийняття відповідного рішення щодо виділення йому земельної ділянки. Коли такий дозвіл є,формується пакет необхідної землевпорядної документації. Відтак, громадянин звертається у територіальний орган Держземагентства до кадастрового реєстратора. Тут ділянці присвоюється кадастровий номер та проводиться її реєстрація.
– Коли ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі, її треба реєструвати в Державному реєстрі прав власності. Людині треба знову збирати документи та йти в інше відомство?
– Не обов’язково. Законодавством передбачено, що заяву про державну реєстрацію прав на земельну ділянку в електронному вигляді від імені землевласника може подати державний кадастровий реєстратор. Коли заяву розглянуть, орган державної реєстрації прав надсилає державному кадастровому реєстратору документи для видачі заявнику. Тож, хоч державна реєстрація земельної ділянки та прав на неї проводитиметься в різних державних реєстрах та різними уповноваженими органами, створено умови, максимально пристосовані до потреб громадян.
Джерело: zemreforma.com.ua