Законодавче та нормативно-правове забезпечення Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року не сприяло ефективному її виконанню.
Визначені Програмою до розроблення і прийняття акти законодавства на першому етапі її виконання (2008 – 2009 роки) не прийняті. При цьому законодавчі та нормативно-правові акти, які прийняті на другому етапі виконання Програми (2010 – 2011 роки), недосконалі та не узгоджуються між собою, що негативно позначилося на її результативності.
Внесення змін до Програми у частині уточнення завдань і заходів, обсягів та джерел фінансування, строків її виконання, як визначалося постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 704, і розподіл обсягів фінансування її заходів за роками на період 2011 – 2015 років не здійснено.
Виконавцями програми (44 суб’єктами владних повноважень) і головними розпорядниками коштів державного бюджету на її заходи у 2008– 2011 роках спрямовано 68,2 % від прогнозного на цей період обсягу.
Як наслідок, заходи, передбачені на цей період Програмою, в переважній більшості не виконано.
Будівництво підвідних газопроводів у рамках Програми здійснено на 11,4% від прогнозного обсягу.
Розвиток мережі сільських автомобільних доріг у 2008–2009 роках забезпечено на 18,4 % від прогнозного обсягу, передбаченого Програмою. При цьому у 2010 році ці роботи не проводилися.
Виконання регіональних програм підтримки індивідуального житлового будівництва “Власний дім” у 2008 – 2011 роках забезпечено на 24,7 % прогнозного обсягу.
Регулярне безоплатне підвезення до місць навчання і додому дітей шкільного віку і педагогічних працівників у сільській місцевості (програма “Шкільний автобус”) забезпечено не в повному обсязі (у 2008– 2011 роках закуплено 791 шкільний автобус, або 48,3 % прогнозного обсягу).
З передбачених Програмою прогнозних показників щодо будівництва, реконструкції та ремонту 1,9 тис. лікарських амбулаторій і 5,4 тис. фельдшерсько-акушерських пунктів у 2008–2011 роках введено в експлуатацію 10 фельдшерсько-акушерських пунктів, які постраждали внаслідок повені у 2008 році в Чернівецькій області.
Кількість дитячих юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ) у сільській місцевості зменшується.
Матеріально-технічне оснащення (Рахункова палата України – 2013)
30 навчально-спортивних баз, баз олімпійської підготовки та спортивних споруд державного значення є недостатнім.
Кошти на компенсацію витрат, понесених підприємствами агропромислового комплексу, з будівництва об’єктів соціальної сфери у сільських населених пунктах у рамках Програми не виділялись.
Незважаючи на зростання у 2008–2011 роках на 2,1 % частки сільського господарства у валовому внутрішньому продукті й у 2,3 раза надходжень до зведеного бюджету України від сплати підприємствами аграрного сектору податків і зборів, основні галузі аграрного сектору (рослинництво та тваринництво) достатньої державної підтримки у цей період не мали.
Так, державна підтримка шляхом надання дотації на один гектар посівів зернових (озимих та ярих культур) виплачувалась лише у 2008 році, цукрових буряків і льону-довгунця – у 2010 році.
Виконання заходів із забезпечення захисту, відтворення і підвищення родючості ґрунтів у 2008–2011 роках у рамках Програми не забезпечено. Державна підтримка галузі тваринництва в рамках Програми частково здійснювалася лише у 2008–2009 роках. При цьому у 2008–2011 роках кошти державного бюджету в рамках Програми на закупівлю племінних телиць і нетелей на умовах лізингу не спрямовувалися.
Виплата дотації сільськогосподарським підприємствам і фізичним особам за вирощені ними та продані на забій і переробку молодняк великої рогатої худоби, свині та птицю свійську м’ясних порід і доплат за реалізацію вовни сільськогосподарським підприємствам і фізичним особам, а також фінансова підтримка виробництва екологічно чистого молока для виготовлення продуктів дитячого харчування здійснювалася лише у 2008–2009 роках.
При цьому у 2010 році зазначені кошти частково спрямовувалися на погашення кредиторської заборгованості за 2009 рік.
Рівень забезпечення агропідприємств сільськогосподарською технікою є невисоким. Показник щорічного оновлення (на 15 %) технічної бази сільського господарства у період виконання програми становив: 2008 рік – 11,4 %; 2009 – 5,3 %.; 2010 – 7,3 %; 2011рік – 8,9 %.
Розвиток системи страхування аграрного сектору і державна підтримка виконання програм страхування та гарантування доходів сільськогосподарських товаровиробників (здешевлення страхових премій) є недостатніми.
Через неналежний внутрішній контроль з боку головних розпорядників у 2011 році 26,3 млн. грн. коштів державного бюджету, які спрямовано на виконання заходів Програми, використано з недоліками та порушеннями.
Крім того, у цей період головними розпорядниками допущено неефективне управління 40 млн. грн. бюджетних коштів (за даними Рахункової палати України)
Заходи з проведення ґрунтовного аналізу проблем управління в аграрному секторі, які перешкоджають формуванню та реалізації ефективної довгострокової державної аграрної політики; концептуального визначення та моделювання стратегії розвитку аграрного комплексу; розроблення методичних підходів до удосконалення діючих управлінських інструментів, що використовуються для надання державної підтримки, кредитування, страхування у податковій та тарифній політиці, у 2008–2011 роках не здійснювалися.
Матеріали паспортизації сільських населених пунктів, яку проведено з метою впровадження соціальних стандартів у сільській місцевості, станом на 01.11.2012 не узагальнені і не затверджені, що є недотриманням вимог пункту 1 розділу II Програми.
Середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві залишається однією з найнижчих серед галузей економіки країни (у 2011 році вона становила 1853 грн., що нижче, ніж середня по країні, на 780 гривень).
А на теперішній період вона меньша,чим прожитковий мінімум.
Рівень споживання продуктів харчування населенням країни і далі залишається незбалансованим, а отже, не забезпечується досягнення очікуваних результатів Програми щодо доведення обсягів споживання до раціональних норм.
Виконання I і II етапів Програми завершено. При цьому на заходи з розвитку соціальної сфери та сільських територій у 2008–2011 роках спрямовано лише 14,1 % від прогнозного обсягу, передбаченого на цей період Програмою. Як наслідок, у цей період скоротилась мережа загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, лікарняних закладів і бібліотек.
За 2008–2011 роки кількість сільського населення в Україні зменшилась на 531,7 тис. осіб, а кількість населених пунктів – на 54 одиниці, що свідчить про досить високі ризики недосягнення очікуваних соціально- економічних результатів виконання програми після її реалізації.
Вищевикладені матеріали взяті із загальнодоступних джерел інформації, і в переважній більшості охоплюють період до 2011 року.
НА КАЛЕНДАРІ 2016 РІК, ЯК ЩОДО СТАНУ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА НА ТЕПЕРІШНІЙ ДЕНЬ? ТОЧНИХ ЦИФР НЕМАЄ, АЛЕ ОЧЕВИДНО – ПРОГРАМА ЗАВАЛЕНА. Складається враження, що йде цілеспрямоване знищення українського села.
Селянська партія України розробляє програму вжиття невідкладних заходів для спасіння українського села. Пропонуємо всім небайдужим надавати свої пропозиції на електронну пошту: selpu7@ukr.net.
Після збору та узагальнення пропозицій, Селянська партія України проведе круглий стіл із залученням представників експертного середовища а також всіх, хто надавав пропозиції, в ході якого буде кінцево випрацюваний механізм ТЕРМІНОВОГО СПАСІННЯ СЕЛА.
Дату проведення буде визначено та оголошено найближчим часом.
Прес-служба Селянської партії України