Нещодавно в Україні відбулася виставка канадського фотографа Вікторії Сорочинські, що приїхала в українське село, яке пам’ятала з дитинства, і зафіксувала те, що від нього ледь залишилося.
Вікторія розповідає, що ідея проекту з’явилась тоді, коли вона вперше – після довгих років еміграції – приїхала до села, де жили її дід та прабабуся. Вона зазначила, що картинки з її дитинства різняться із теперішніми: “Село вразило мене гнітючою безжиттєвістю. Молодь роз’їхалася по містах, залишилися в основному люди похилого віку, котрі доживають останні дні в злиднях – сил, щоб обробляти городи, вже не вистачає. Забуті не тільки державою, а й покинуті власними сім’ями, вони поступово зникають разом зі своїми зруйнованими будинками, несучи з собою традиції і спогади”.
Це прокоментував голова Селянської партії України Зеновій Холоднюк: «Соромно й боляче, коли людину з Канади вразила руїна, яку багато років не помічає жодна влада в Україні. Вікторія на власні очі побачила болюче вимирання села, яке необхідно негайно рятувати, доки не стало пізно. Не буде села – не буде України…»