Проти продажу земель – 70 відсотків громадян України.
Невже не буде враховано їхню думку?
20 листопада у Верховній Раді вчергове розігрувалися інтриги навколо мораторію щодо продажу земель сільськогосподарського призначення. На ранковому засіданні Рада не проголосувала за законопроект, який би регулював термін скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Проте на вечірньому засіданні з другої спроби було прийнято закон, яким до 1 січня 2016 року не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.
Міністр аграрної політики і продовольства М.Присяжнюк напередодні заявив про те, що ринок землі в Україні, який передбачатиме обов’язковий продаж землі, має бути запроваджений вже з 2013 року.
Віце-прем’єр-міністр України С.Тігіпко був іншої думки. На його погляд, мінімум на один рік потрібно було продовжити дію мораторію.
Голова Верховної Ради В.Литвин виступав за те, щоб відкласти введення ринку землі до 1 січня 2014 року.
Президент України під час урочистостей з нагоди святкування Дня працівника сільського господарства сказав, що „під час вирішення питань, пов’язаних з землями сільського призначення та сільського господарства, важливо максимально задіяти механізми громадського обговорення, ретельно вивчити досвід інших країн, які вже пройшли цим шляхом”. Він також запевнив, що „будь-які розмови на цю тему будуть закінчуватись громадськими обговореннями і рішеннями громад”. Тобто, Президент готовий до референдуму щодо земельного питання.
Після таких неоднозначних заяв стало зрозуміло, що єдиної позиції стосовно того, яким має бути ринок землі, у нинішньої влади не існує.
Очевидним є те, що боротьба за українську землю після набуття повноважень новою Верховною Радою посилюватиметься в міністерських та парламентських кабінетах.
Закон про ринок землі, який готується до розгляду в другому читанні, має багато зауважень, він порушуватиме конституцію України та сприятиме корупції. А тому не виключено, що цей закон розроблятимуть повторно.
Суспільство непокоїть, в першу чергу, чи буде узаконений механізм продажу земель. Якщо так, тоді це призведе до обезземелення селян, ліквідації дрібних фермерських господарств та до цілковитої деградації українських сіл.
Згадаємо історію. У Стародавньому Римі два брати-трибуни Гай та Тіберій Гракхи намагалися роздавати землі безземельним римським громадянам, створювати для них сприятливі податкові умови. Вони стверджували, що перше й найбільш важливе завдання Риму – створювати сприятливі умови для роботи власних громадян, захищати їх на власній землі.
Українська влада, судячи з її дій, робить усе для того, щоб лишити землі тих, хто на ній працює. Це неприпустимо!
Сьогодні 70 відсотків громадян України проти купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. Невже не буде враховано їхню думку?
Запорукою перемоги селян над потенційними латифундистами є їхні колективні дії. Один селянин нічого не вартий. Та якщо активно діють жителі цілого села, а то й кількох сусідніх сіл, коли вони створюють власну організацію, виробляють спільний план стратегії розвитку, тоді їм жоден латифундист не страшний.
Селянська партія України має незмінну позицію і виступає проти продажу сільськогосподарських земель.
Ми готові виступити ініціатором руху щодо захисту інтересів селян.
Ми готові відстоювати їхнє право працювати на своїй землі.
Боротьба за землю в Україні визначить подальшу долю нашого народу.
А тому ми закликаємо політичні партії, які перемогли на останніх виборах, не допустити розпродажу України.
Зеновій ХОЛОДНЮК,
голова Селянської партії України